Наш земляк - Данило ТУПТАЛО (Димитрій Ростовський)

Життя Димитрія Туптала — це життя десятків подібних великих українців того періоду. Це вони, українці,— Л. Баранович, М. Смотрицький, І. Гізель, І. Вишенський, Г. Кониський і багато інших несли вітчизняну барокову культуру XVIII ст. в Росію. І серед них найталановитіша постать Данила Савича Туптала, а в церковному світі Димитрія Ростовського, якого історики назвали "найсвіт­лішою особистістю в церковному світі XVIII століття". А сучасний академік Д.С. Лихачов назвав його "останнім письменником, що мав величезне значення для всієї православної Східної та Південної Європи".

Історик Є. Поселянин зазначав, що усе те, що цінне в письменникові, мав Димитрій Туптало: вірність своїм переконанням, правдиву щирість, правду, що ні перед чим не спиняється, глибоку людяність і жагуче бажання добра ближ­ньому.

А ще — віру в те, що життя може стати світлішим, теплішим та кращим. Потім — блискуча освіта, живий і ясний виклад у його творах.

З 1684 року предметом головної турботи в житті святителя Димитрія стала підготовка до видання "Книги житій святи" (Четьі-Мінеї), над якою він працював до кінця свого життя. Це була титанічна праця. Жанр описів житій святих "Четы-

Мінеї", які йшли за порядком місяців (звідси — мінеї), і днів пам'яті конкретних святих — це стародавня християнська традиція.

Димитрій до кожного оповідання про святого доклав багато зусиль: пере­кладав із старослов'янської на просту мову, відкидав неістотне, добирав саме актуальне і історичне і т. д. Його мінеї були написані дохідливо і зрозуміло для всіх людей. Читання (четья) міней було складовою частиною церковного бого­служіння, житія чудотворців були ідейною і фактичною основою для проповідей.

"Четы Мінеї" святителя Димитрія стали найпоширенішими й улюбленими книгами для сімейного читання, виховання, оскільки тут загальнолюдський ідеал подавався не в формі нудних повчань, а через літературно опрацьовані образи святих подвижників. І тут треба віддати належне письменницькому таланту Димитрія Туптала.

Нерідко по його "Четьях Мінеях" вивчали грамоту, пізнавали світ, основи християнського віровчення.

Великий вплив на Тараса Григоровича Шевченка мали "Четы Мінеї". Ще в дитинстві Тарас вечорами з великим захопленням читав ці товсті книги, від яких не міг відірватись. Це вони формували світогляд майбутнього великого поета.

Колосальний і, можна сказати, вирішальний вплив справили "Четы Мінеї" Туптала на другого видатного сина України.

12 грубих книг магічно тягли до себе майбутнього відомого українського філософа, поета і прозаїка, церковного і громадського діяча, митрополита Івана Івановича Огієнка, вони заповнювали його всього і, як згадує він, "...читав їх з небувалим тремтінням і захопленням. Мені відкрився зовсім інший світ, світ ясний та блискучий, і саме буденне життя стало іншим. Я ходив, як заворожений... Я ясно відчув, що з того часу я зрозумів по іншому цілий світ і всі свої обов'язки в ньому. У мене виросли воля і розум, я виразно відчув у собі душу, що незалежна а ні від убогости, а ні від бідних обставин".

В Україні ім'я нашого видатного земляка, творча спадщина якого могла б скласти ЗО томів по 600—700 сторінок кожний, сьогодні мало кому відоме. Скла­лося так, що впродовж трьох віків Туптала, який з 58 років життя — п'ятдесят жив і працював в Україні, штучно перетворили на повністю російського церковного і культурного діяча.

І навіть православна церква внесла у свої списки святителя Димитрія як першого російського святителя синодального періоду. А його "Четы Мінеї" зазнали нещадної російської цензури: зі збірки були вилучені українські слова, і навіть українське бачення церековних проблем, викидалися цілі оповідання. Так з святителя Димитрія Туптала уперто роблять росіянина і його величезну культурну працю відбирають від українського народу...

В 1903 році "Четы Мінеї" Димитрія Туптала було вперше видано повністю в 12 томах в перекладі із слов'янської на російську мову Синодальною друкарнею в Москві.

Перевидання "Четьї-Міней" у 13 книгах здійснено в 1998 роцівСанкт-Петер- бурзі видавництвом "Наука".

Не Туптало винний у тому, що його твори переклали на мову російську й видають їх за культурні цінності російські. І не його вина, що росіяни обманно зробили українського патріота росіянином.

І Димитрій не винний у тому, що його, святого українського, фальшиво записують до святих тільки Російської Церкви.

Як письменник, більшість творів якого втрачено назавжди, як людина, навіть як святий — Димитрій Туптало пережив і переживає велику трагедію.

В 1651 році помер славний український молільник Ігумен Почаївський Іов Залізо, і того ж року в Макарові народився новий всеукраїнський, більше того — всеслов'янський святитель Димитрій Туптало. І навіть одного дня — 28 жовтня вони обоє упокоїлися навічно.

"Він був одним з найталановитіших і найосвіченіших вихованців Могилян- ської Колегії. Цей козацький син з 18 літ "поклав на себе послу": показувати народові дорогу живим словом, щирим пером і поширенням освіти" — писав історик О. С. Трачевський.

Значення його творчості колосальне. Це на працях Туптала виховувалося не одне покоління православної Європи. Опікун скривджених та нещасних, вели­кий постник Димитрій моральним життям своїм і впливами стояв вище за всіх.

Саме життя його — подвиг. Безперервний книжний труд у келії, постійне зацікавлення наукою та християнською побожністю — це щодення.

Християнський подвижник, людина енциклопедичних знань, талановитий проповідник, письменник, стиль і мова якого були зразком витонченості, автор і укадач однієї з найпопулярніших протягом двох віків книги для сімейного читання "Четы Мінеї",— це наш земляк Данило Туптало, найвірніший син України, що щиро молився за її долю перед Господом.

Він укрив нев'янучою віковічною славою і українську церкву, і український народ, і українську культуру.

Д. Нетреба

ДЖЕРЕЛА:

1. Житіє святителя Димитрія, Митрополита Ростовського, Чудотворца.— В кн.: Житія Святихъ изложения по руководству Четырех — Миней Св. Димитрия Ростовскаго. Москва, Синодальная тіпографія. 1903. ст. 402—430.

2. Митрополит Іларіон. Святий Димитрій Туптало. Його життя й праця. Історично- літературна монографія, 1960. Вінніпег. Канада. 224 с

3. Костомаров М. Ростовський Митрополит Дмитро Туптало. В кн.: Галерея портре­тов. К. Веселка 1993. ст. 217-226

4. Нетреба Д. С. Крізь серпанок віків. (Наш земляк — славетний син України) — "Макарівські вісті", 14 січня, 1998.

5. Кириловская церковь. Исторический очерк — приложение к газете "Кириллица"

N° 1.

6. Вирченко В. Святитель из Макарова,— Метро, 5—11 ноября 1999.

7. Проф. И. А. Шляпкин. Святий Димитрий Ростовский и его время 1651—1709

С.-Петербург. 1891.

8. С. М. Соловйов. Історія Росії з древні часів. Кн. 111. ст. 1365-1366. Кн IV

ст. 22-25

9. Закревський Николай. Описание Киева. Москва. 1868. 950 ст.— Про Туптала: 197, 352-363, 389, 581, 883,- Про дім Сави Туптала на Подолі: ст. 581.

10.Димитрий Ростовский. БСЄ. т. 8. ст. 359.

11. Українська Радянська Енциклопедія, с. 347, 392.

12. Історія міст і сіл Української РСР. (Київська область).

13. Альманах библиофила. М., "Книга", 1983, випуск 15,— Василий Калугин. "Ка- лейний летописец" Дмитрия Ростовского" С. 160—174.

14. Труды Киевской Духовной Академии, 1876, № 24, С. 544—545.

15. Титов А. А. Новые данные о святителе Димитрие Ростовском. М., 1881, С. 13.

16. История Украинской ССР. Т. 3., С. 214, 206.

17. История Киева. Т. 2, С. 50,— Савва Туптало — сотник.

18. В. Климов, кандидат філософських наук. Святитель Димитрій.— "Орієнтир" № 29, 21 липня 1994 р. С. 11.

19. Д. Нетреба. Незгасима зірка величі і слави. (До 350-річчя від дня народження Димитрія Ростовського (Данила Туптала).— "Макарівські вісті" № 8, 27 січня, 2001 p.— "Макарівські вісті" № 12, 10 лютого, 2001 p.— "Макарівські вісті" № 16, 24 лютого, 2001 p.— "Макарівські вісті" № 18, 3 березня 2001 р.